- спокусити
- —————————————————————————————спокуси́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
спокусити — див. спокушати … Український тлумачний словник
спокусити — див. спокушати … Словник синонімів української мови
завзяти — спокусити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
вабити — 1) (манити чим н. принадним, викликати бажання до чого н.), приваблювати, привабити, зваблювати, звабити, надити, принаджувати, принадити, знаджувати, знадити, манити, приманювати, приманити, тягти, тягнути, притягати, притягувати, притягти,… … Словник синонімів української мови
наслання — (за народними уявленнями, те, що роблять злі сили , щоб спокусити, обдурити кого н., заподіяти якесь нещастя), напуск, напуст; пристріт, у[в]роки мн., у[в]рочення (хвороба, спричинена недобрим поглядом); мана (із метою спокусити, заманити із… … Словник синонімів української мови
наслання — ла/ння/, с. 1) Дія за знач. наслати I 2). 2) Те, що, за народними уявленнями, роблять злі сили, щоб спокусити, обманути кого небудь … Український тлумачний словник
позводити — джу, диш, док., перех. 1) Звести вниз усіх чи багатьох. 2) Допомогти встати, піднятися; підвести всіх чи багатьох. 3) Спорудити, збудувати все чи багато чого небудь. Позводити палаци. 4) Привести, зібрати з різних місць в одне всіх чи багатьох.… … Український тлумачний словник
спокусливий — а, е. 1) Здатний спокусити (у 1 знач.); заманливий, привабливий. 2) Чуттєво збудливий, звабливий … Український тлумачний словник
спокушений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спокусити. 2) у знач. прикм. Якого спокусили, який піддався спокусі. 3) у знач. прикм., у чому, рідко. Те саме, що досвідчений … Український тлумачний словник
спокушення — я, с., рідко. Дія за знач. спокусити, спокушати … Український тлумачний словник